Калли

Кали (Calla) ще іменують зантедеския (Zantedeschia). Така рослина, що є многолетником, має пряме відношення до роду аронниковые або ароїдні. Краще росте в дуже сирих місцях Африки (від Танзанії до Нігерії), а також у Південній Америці. Така рослина перебуває в родинних стосунках з каллой болотної (белокрыльником). Ця рослина є єдиним представником свого роду, при цьому він росте в дикій природі лише у Північній півкулі. Ці квіти ще іменують рихардией або каллой ефіопської. Така назва, як зантедеския рослина отримало від німця К. Шпренгеля відомого ботаніка. А він дав таку назву квітки на честь свого друга італійця Д. Зантедескія, який теж був ботаніком. Однак більш популярним назвою цієї рослини є калла. Такий квітка користується великою популярністю у квіткарів, тому що володіє гарними листочками, а також дуже ефектним квіткою не зовсім звичайної форми. А ще він любимо за те, що його можна вирощувати як у відкритому грунті, так і в домашніх умовах.

Особливості догляду за рослинами

За даними рослиною, ка і за будь-яким іншим необхідно правильно доглядати. При цьому найголовнішою особливістю кал є те, що вони прекрасно ростуть як на вулиці у відкритому ґрунті, так і в кімнатних умовах у горщиках. Загальні правила догляду:

  1. При посадці не слід заглиблювати кали в грунт. Їх кореневу систему лише трохи присипають землею. Це допоможе не допустити появи гнилі.
  2. Недосвідчені квітникарі називають квіткою даної рослини покривало (криючий лист). Воно обгортає собою початок суцвіття. Справжні ж квіточки мають невеликий розмір і не володіють привабливим зовнішнім виглядом. Але зате вони дуже ароматні.
  3. Калла може сходити досить довго (близько місяця). Справа в тому, що в першу чергу вона нарощує коріння, а потім вже з'являється сам паросток.
  4. При викопуванні бульби дуже просто пошкодити, тому слід проводити дану процедуру з великою обережністю.
  5. Цікаво, що цю рослину називають «живим барометром». Справа в тому, що перед дощем вологість повітря підвищується, і калла реагує тим, що на кінчиках листових пластин утворюються водяні крапельки.
  6. Для посадки рекомендується використовувати ємність з пористими стінками, тим більше, якщо мова йде про ефіопської калле, яка до того ж воліє рости на самоті (без сусідів). Це дозволить випаровуватися надлишків вологи.
  7. Квітка тримається приблизно 4 тижні.
  8. Потрібна систематична заміна верхнього шару грунту в горщику. Для цього потрібно зняти верхній шар грунту і покласти новий, намагайтеся при цьому не турбувати кореневу систему.

Основні види і сорти кали з фото

В роду виділяється 8 різних видів даних рослин, однак у квіткарів і садівників великою популярністю користуються всього 3. Саме їх використовують селекціонери для своєї роботи, отримуючи при цьому безліч нових сортів.

Калла ефіопська (Calla aethiopica)

Це досить висока рослина, квітки якої мають біле забарвлення. Квітконоси можуть бути довшим за 100 сантиметрів, при цьому замість цибулини у такий кали підземна частина являє собою кореневище. Така рослина дуже любить вологу та володіє великими глянцевими листовими пластинами зеленого забарвлення, які не в'януть навіть в період спокою. Сорти, які користуються найбільшою популярністю:

  1. «Nicolai» ― квітконіс може досягати в довжину 150 сантиметрів. Темно-зелені листочки мають стріловидної формою і досить довгими черешками. Нижня частина і зовнішня поверхня покривала зеленого забарвлення, а його діаметр варіюється від 8 до 12 сантиметрів.
  2. Перли ― компактна рослина, що у висоту досягає 50 сантиметрів. Оптимальний варіант для вирощування в квартирі.
  3. Schone Zweibruckerin ― квітконіс в довжину досягає 100 сантиметрів. Серцеподібної форми листові пластини мають світлим забарвленням, нижня частина покривала темно-зелена, а діаметр частини, що знаходиться зверху, варіюється від 10 до 15 сантиметрів.
  4. Зелена богиня ― це дуже красиві і досить великі рослини, висота яких може бути близько 90 сантиметрів.

Калла Реманна (Calla rehmannii)

Це досить компактна рослина, висота якого не перевищує 70 сантиметрів. Покривало найчастіше має рожеве забарвлення, але може бути рожево-червоним або бордово-бузковим. Вузькі листочки пофарбовані в зелений колір. Під землею знаходяться бульби схожі з тими, що є у глоксинії або бегонії. В осінній час скидає листя, а взимку спостерігається період спокою. Сорти, які користуються найбільшою популярністю:

  1. Хамелеон ― компактна рослина, покривало якого має персиковим забарвленням з золотистим відливом. Підходить для вирощування у відкритому грунті і вдома.
  2. Вечорок ― атласне лілово-чорне рослина.
  3. Індійське літо ― червона з гранатовим відтінком.

Калла Еліотта (Calla elliottiana)

Є досить великі зелені листові пластини, які мають форму серця, на їх поверхні є крап. Зворотна поверхня покривала жовта, а лицьова ― жовто-зелена. Висота куща близько півметра. Найбільш популярні сорти:

  1. Жовтий куточок ― на поверхні насичено-зелених листових пластин є крап блідо-жовтого забарвлення. Покривало сонячно-жовтого кольору.
  2. Вермеер ― лицьова поверхня трохи хвилястого покривала біло-мармурова, виворітна ― вишнево-бузкова з глибоким темно-фіолетовим відливом. На поверхні темно-зелених листочків знаходяться білуваті точки.
  3. Чорноока красуня ― покривало має вершково-кремовий відтінок з невеликим лимонним відтінком. На поверхні листя знаходиться крап.

Також є види кали, які ростуть тільки в дикій природі: калла белопятнистая (Calla albomaculata), калу радісна (Calla jucunda), калу запашна(Calla odorata), (Calla pentlandii), калу потужна (Calla valida).

Особливості вирощування садової кали

Кали стануть чудовою прикрасою будь-якого саду, так як володіють надзвичайно декоративним виглядом. Місця, де зростають дані квіти, схожі з арабської орнаментальним розписом. Кожен рік у них виростають нові ефектні листочки, і з'являється головна прикраса ― стріла-квітконіс...

Такій рослині потрібен відкритий ділянку досить великого розміру. Воно воліє насичену поживними речовинами грунт. Однак від палючих прямих променів сонця його рекомендується притіняти, так як вони здатні спалити листя. У зв'язку з цим кали рекомендуються садити в безпосередній близькості з кущами або деревами. Родючий грунт повинен бути кислим або слабокислим. Також він повинен бути добре дренованим, так як якщо бульби будуть постійно перезволожені ― це може погубити рослина. Найбільш підходяща землесуміш для посадки ― це пісок, листовий перегній, земля і торф, які потрібно поєднати в однакових частках.

Посадка кали у відкритий грунт

Весняна посадка

Висадження у відкритий ґрунт роблять у перші травневі дні. Перш ніж висаджувати посадковий матеріал, його необхідно на 30 хвилин опустити в розчин марганцевого калію. Після цього проводиться ретельний огляд. Уражені місця слід акуратно вирізати і потім обробити зеленкою.

В грунт слід внести комплексне мінеральне добриво (на 1 квадратний метр від 30 до 40 г). Землю треба перекопати. Глибина лунок від 5 до 10 сантиметрів, а відстань між ними ― 30-40 сантиметрів. Бульба опускають у лунку, закопують, і це місце добре поливають. Слід пам'ятати, що паростки у кали з'являються не раніше ніж через 2-4 тижні, тому що спочатку повинна сформуватися підземна частина. Не слід розривати лунку, щоб переконатися, що все в порядку. Після посадки півмісяця рослині не потрібно полив.

Існує спосіб підготовки даної рослини до висадки у відкритий грунт. Так, для цього в останні березневі дні або перші квітневі потрібно провести висадку бульб в горщики невеликого розміру. Висадку проводять на глибину від 2 до 3 сантиметрів, при цьому використовують спеціальна землесуміш або грунт оброблена за допомогою духової шафи протягом 40 хвилин. Полив проводять 1 або 2 рази в 7 днів, при цьому коли до пересадки залишиться 7 діб, потрібно загартувати каллу. Для цього слід на короткий проміжок часу розкривати кватирку. Пересаджувати рослину слід разом з грудкою землі.

Осіння посадка

В осінній час ця рослина не садять.

Догляд за каллой садовий

Догляд за каллой не викличе особливих труднощів. Головне їх вчасно поливати і проводити розпушування верхнього шару грунту після даної процедури. Полив повинен бути систематичним і помірним, при цьому в спекотні дні їх кількість і рясність збільшують. У тому випадку, коли перш ніж висаджувати рослини ви ґрунт удобрили, то в процесі росту їм підживлення не знадобиться. Однак якщо грунт не дуже кислий, то слід провести полив водою, в яку потрібно додати трохи оцту або лимонної кислоти.

Особливості вирощування в кімнатних умовах

Вигонка

Влітку рослині необхідна температура від 22 до 25 градусів, а взимку треба стежити за тим, щоб у кімнаті не було холодніше 14 градусів. Потребу в гарному освітленні, але при цьому потрібно притінення від прямих променів обіднього сонця. Не переносить протяги. Кислотність грунту повинна бути на рівні 6-6, при цьому в насичений поживними речовинами грунт рекомендується всипати торф, з'єднаний з тирсою або сфагнум. Для посадки використовують бульби, діаметр яких приблизно дорівнює 6 сантиметрам. Для цього використовують горщик, діаметр якого дорівнює 25 сантиметрам, а глибина посадки повинна бути приблизно 5 сантиметрів, при цьому садити бульбу потрібно опуклою стороною вниз. Посаджену каллу слід полити розчином, приготованим з фунгіциду.

Догляд

Доглядати за таким кімнатною рослиною досить просто. Полив повинен бути акуратним, так як бульба може почати гнити. Існує невелика хитрість, що дозволяють наблизити момент цвітіння і збільшити насиченість забарвлення покривала. Так, у нічний час квітка слід утримувати при температурі 16 градусів, а вдень ― його ставлять на добре освітлене місце (не повинно бути прямих променів сонця). У тому випадку, якщо вигонка відбувається в зимовий час, то калле потрібно досвічення. Так, тривалість світлового дня не повинна бути менше 10 годин. Для підгодівлі використовують рідке збалансоване добриво (наприклад, «Кеміра-люкс»), при цьому його розчиняють у воді, якою потім поливають квітка. А додають добриво у воду при кожному 5 поливі.

Як розмножити

Розмножити можна діленням куща, бульбами, а також насінням. При цьому останній спосіб найбільш ненадійний і довгий. Поділити кущик можна в осінній час, і для цього підходить лише калла ефіопська і її різні сорти. Так, викопавши рослина, що від нього потрібно відокремити нащадок з частиною кореневища. Його садять в ємність, наповнену землесумішшю, а при цьому з настанням весни його знову пересаджують у відкритий грунт. Інші сорти можна легко розмножити бульбами. Для цього в осінній час їх викопують і кладуть на зберігання на весь зимовий період. У весняний час висаджують у відкритий ґрунт.

Особливо після цвітіння

Доглядати за калами кореневищними і бульбовими слід по-різному. Так, у корневищно рослини період спокою спостерігається в літній час з настанням самого спекотного періоду. Рослина спочатку починає рости повільніше, потім і зовсім перестає, при цьому листочки міняють свій колір на жовтий. Полив потрібно скоротити, а квітка треба перенести на відкрите повітря, помістивши його на добре освітленому місці, захищеному від опадів. На початку липня рослину слід пересадити, прибравши при цьому всі старі нащадки і листочки, і змінивши грунт на свіжу. Ставлять у добре освітлене місце, забезпечують регулярний полив і підгодівлі. Це те, що стосується кімнатної рослини. Каллу вирощувану в саду викопують в осінній час, і разом з ґрунтовим грудкою поміщають на зберігання в прохолодне й сухе місце на всю зиму.

Коли відцвітають бульбові рослини, то їх покривало поступово стає зеленим і тусклим. Листочки стають жовтими і висихають. Вирощувані на вулиці кали потрібно обережно викопати в 3-й декаді вересня. З бульб прибирають зайвий ґрунт і поміщають їх на півмісяця у прохолодне (від 5 до 10 градусів) місце. Це дасть можливість поживним речовинам перейти в бульбу з надземної частини. Потім слід прибрати зів'яле листя.

Зберігання кали взимку

У середніх широтах кали не можуть зимувати у відкритому грунті. Відмерле листя слід прибрати, а бульби викопати. Їх добре відмивають і опускають на півгодини в розчин марганцевого калію. Потім знову бульби треба помити і тримати в затемненому місці, поки вони не просохнуть. Після бульби поміщають в пакети з паперу і зберігають у прохолодному місці, наприклад, у ящиках для овочів в холодильнику.

Викопане кореневище потрібно помістити на зберігання в прохолодне місце, але його цілком можна зберігати і як бульби. Однак попередньо його необхідно злегка просушити і видалити листя. Потрібно 1 раз на тиждень перевіряти, як себе почуває посадковий матеріал. Так, якщо температура буде занадто високою, то він почне всихати, а при підвищеній вологості може з'явитися гниль.

Кімнатна рослина на період спокою, як правило, залишають в ємності. Її переносять на прохолодну лоджію або веранду. У тому випадку, коли каллу спеціально позбавляють періоду спокою, провокуючи її подальше зростання, це призводить до відсутності цвітіння.